Про Болгарію

География

Болгарія розташована на південному сході Європи, займаючи близько 22% території Балканського півострова. Країна межує із п’ятьма державами:

на півночі – з Румунією
на заході – з Сербією та Північною Македонією,
на півдні – з Грецією та Туреччиною,
на сході Болгарію омивають води Чорного моря.

Площа країни становить 110 993 км. Більше половини території Болгарії зайнято горами, які простягаються смугами з північного заходу до Чорного моря і утворюють вододіл між басейнами Дунаю та Егейського моря. Основні гірські системи:

Стара Планіна
Ріла-Родопський масив

У Рілах знаходиться найвища вершина Балканського півострова – гора Мусала (2925 м).

Між гірськими масивами розташовані дві великі рівнини:

• Нижньодунайська низовина, в межах якої річка Дунай та її притоки (Іскир, Янтра та ін.) несуть води у Чорне море;

• Верхньофракійська низовина, водна система якої збирає стік південних та південно-західних гірських районів та спрямовує його до Егейського моря.

Визначні пам’ятки

Софія та околиці

У столиці Болгарії знаходяться:

Національний археологічний музей
Національний етнографічний музей
Національний музей природничої історії
Національна художня галерея
Музей історії Софії
Будівля Софійського університету святого Климента Охридського
Народний театр ім. Івана Вазова

Архітектурні пам’ятки:

церква Святого Георгія (IV століття)
залишки собору Святої Софії (VI століття)
собор Олександра Невського (XIX століття)
мечеть Буюк Джамія (XV століття)

Неподалік Софії розташовані:

Боянська церква з унікальними фресками XIII століття
руїни візантійської фортеці у місті Перник

Інші міста

Пловдів – Бачковський монастир XI століття, античний амфітеатр Пилипа II Македонського, церкви Св. Неділі, Св. Марини, Св. Димитра.
Велико-Тирново — пагорб Царевець, царський палац, фортечні мури, патріарша церква, церкви Св. Сорока мучеників, Св. Петра та Павла.
Габрово – світова «столиця сміху».

Міста-музеї та об’єкти ЮНЕСКО

Арбанасі, Боженці, Етир, Жеравна, Копривштиця, Котел, Мельник, Несебр, Созопол, Трявна, Широка Лика.

Курорти

Гірськолижні: Боровець, Банско, Пампорово.

Морські: Сонячний берег, Золоті Піски, Албена, Несебр, Балчик.

Історія

Археологічні знахідки на території Болгарії свідчать про присутність людини з часів середнього палеоліту (100 000 – 40 000 років до н.е.). Найбільш відомі печери – Деветашка та Бачо Кіро.

Стародавній період

Першими етнічними мешканцями цих земель були фракійці, що складалися з безлічі племен: одриси, беси, гети, мізійці та інші. Незважаючи на відсутність писемності, фракійці залишили багату культурну спадщину, виражену в курганах та ювелірних виробах. Скарби Панагюрище та Вилчитрин демонструють високий рівень їхніх ремесел.

У IV столітті до н. фракійські землі були завойовані Пилипом II Македонським та Олександром Великим. Пізніше тут з’явилися кельти, а потім римляни, які остаточно утвердилися в I столітті н.е., створивши провінції Мезія та Фракія.

Середньовічна Болгарія

681 року хан Аспарух заснував Перше Болгарське царство, офіційно визнане Візантією. Першою столицею стала Пліска. Найбільшої могутності держава досягла при ханах Крумі та Омуртазі, а також за царя Симеона Великого, коли Болгарія пережила «золоте століття» культури та писемності.

У 865 році за царя Бориса I християнство було оголошено державною релігією, а Болгарія стала центром слов’янської культури та поширення кирилиці.

Османський період

Наприкінці XIV століття Болгарія була завойована Османською імперією. Період 1396-1878 років. увійшов в історію як час важкого політичного, релігійного та соціального гніту. Незважаючи на це, народ зберігав свою ідентичність, мову та традиції, піднімаючи повстання та розвиваючи хайдушкий рух.

Відродження та звільнення

XVIII-XIX ст. стали епохою національного відродження. У 1876 відбулося Квітневе повстання, жорстоке придушення якого викликало широкий суспільний резонанс у Європі. Внаслідок Російсько-турецької війни 1877-1878 рр. Болгарію було звільнено.

Новий та новітній час

Після Берлінського конгресу країна пережила складний період політичного становлення, участь у Балканських війнах, Першій та Другій світових війнах. 1946 року Болгарія стала республікою, а 1989 року перейшла до демократичного розвитку та ринкової економіки.

Кухня та виноробство

Болгарська кухня відрізняється насиченим смаком, великою кількістю овочів, приправ та ніжною тепловою обробкою продуктів.

Традиційні страви

кебабче
гювеч
сармі
супа топчета
плакія
сирене по-шопськи

Напої

Болгарія має давні традиції виноробства, що сягають фракійської епохи і культу Діоніса. Популярні сорти вин:

червоні: Мавруд, Мелнік, Гимза, Мерло, Каберне.
білі: Тамянка, Дімят, Мускат, Ріслінг, Шардоне.

Традиційні алкогольні напої:

лікери та вермути;
ракія (виноградна, сливова, абрикосова);
мастика.

Населення

Офіційна чисельність населення – близько 6,7 млн осіб.

Найбільші міста:

Софія – 1,38 млн (2022 рік)
Пловдів – 379 тис.
Варна – 315 тис.

Етнічний склад:

болгари – близько 85%
турки – близько 9%
роми – близько 4,5%
вірмени, цигани, греки, македонці та інші – 1,5%

Політика та релігія

Форма правління – парламентська республіка.

Основне віросповідання — православ’я (близько 85%), далі йде іслам, а також католицизм, протестантизм та іудаїзм.

Транспорт

У країні розвинені:

міжміські автобусні перевезення,
залізниці,
прокат автомобілів та велосипедів.

Для поїздок на автомобілі необхідні міжнародні права водія та страховка «Зелена карта».

Мова

Офіційна мова – болгарська.

Широко поширені: англійська, німецька, турецька, російська мови.